Про що говорить поведінка дитини?

На відміну від дорослих, у дітей недостатньо життєвого досвіду, тому вони не можуть адекватно реагувати навіть на невеличкий стрес.

Майже завжди дитина не контролює реакції на стресові події.

Реакції на стрес у дітей можуть бути різними. Хтось переживає стрес мовчки і потайки, а в когось може проявлятися дратівливість, злість, упертість, непослух, спалахи агресії, тощо.

Будь-яка реакція на стрес або травму є нормальною відповіддю психіки на «ненормальні події».

Складна поведінка дитини має «позитивну» мету.

Емоції та поведінка дитини, що виникають внаслідок її перебування у

травмувальній або стресовій ситуаціях, є проявами мимовільного і несвідомого прагнення дитини впоратися із важким для неї досвідом. Ба більше, такі реакції спрямовані на те, щоб психологічно завершити переживання важких ситуацій і залишити їх у минулому.

Своєю поведінкою дитина дає сигнал дорослому, що потребує уваги, піклування, розуміння того, що відбувається з нею внаслідок пережитого стресу.

За цими емоційними поведінковими проявами дитина найчастіше стоїть бажання захиститися, прагнення впоратися із сильними емоціями, страх за своїх близьких, потреба отримати увагу і підтримку.