Робіть!
- Втішайтеся своєю дитиною
- Прибираючи чи готуючи їжу, щось наспівуйте. Коли малюк може вас чути, розмовляйте вголос (це допоможе йому навчитися говорити)
- Якщо ви побачили, що дитина щось робить, розпочніть «паралельну розмову» (коментуйте її дії)
- Розмовляйте з дитиною турботливим, заспокійливим, підбадьорливим тоном
- Коли дитина з вами розмовляє, слухайте її співчутливо і уважно
- Визначте чіткі та тверді умови для дитини
- Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання
- Не скупіться на нагороду – похвалу чи поцілунок
- Будьте терплячими
- Щодня читайте дитині
- Будьте прикладом для дитини: хай він бачить, яке задоволення ви отримуєте від читання газет, журналів, книг
- Не втрачайте почуття гумору
- Проблем батьків і дітей немає там, де батьки та діти дружать і мають спільні заняття.
Не робіть!
- Не перебивайте дитину, не говоріть, що ви вже зрозуміли, не відвертайтеся, поки дитина не закінчила розповідати
- Не змушуйте дитину робити те, до чого вона не готова
- Не вимагайте одразу дуже багато
- Не слід постійно виправляти дитину, повторюючи: «Не так! Перероби!»
- Не кажіть: «Ні, вона не червона.» Краще сказати просто: «Вона синя».
- Не треба піддавати критиці дитину навіть сам на сам, тим більше не слід цього робити у присутності інших людей
- Не треба встановлювати для дитини багато правил: вона перестане звертати на них увагу
- Не перестарайтеся, створюючи дитині дуже багато стимулів або вражень: іграшок, поїздок
- Не виявляйте надмірного занепокоєння з приводу кожної зміни в дитині: невеликого руху вперед або, навпаки, деякого регресу.
Коментарi