Яготинський ліцей № 3 Яготинської міської ради

Про розвиток мотивації учасників освітнього процесу

Ірина СКЛАДНА, заступник директора

з навчально-виховної роботи

В Україні вдруге провели міжнародне дослідження якості освіти PISA. Його результати показали, що у 15-річних підлітків за чотири роки значно погіршилися навички читання, знання з природничо-наукових дисциплін і математики. У дослідженні взяли участь 3876 учнів із 164 навчальних закладів 18 регіонів України. Тестування PISA – це не просто про відтворення знань, а й про перевірку їх застосування на практиці, у ситуаціях, максимально наближених до реального життя.

«Ми вивчали, наскільки учні вмотивовані навчатися, звичайно, що ми зважали на такі умови, як пандемія і війна, коли навчання було підірване. Учні в Україні мають гірший показник, аніж середній по країнах Організації Економічного Співробітництва і Розвитку. Коли ми запитували учнів, чому вони випали зі шкільної освіти, в Україні вони кажуть, що їм було нудно. Щось з цим треба робити", – зазначив засновник дослідження PISA Андреас Шляйхер.

Учні із сільської місцевості відстають від своїх однолітків із великих міст у читанні майже на п’ять років, у природничих дисциплінах — на чотири роки три місяці, а з математики — на чотири з половиною роки навчання.

Безумовно, ми з вами також можемо говорити про відсутність мотивації у наших учнів і сьогодні будемо аналізувати причини і шукати шляхи вирішення ситуації. Але важливим питанням залишається вмотивованість до роботи самого вчителя.

ВМОТИВОВАНИЙ ВЧИТЕЛЬ ЕФЕКТИВНІШЕ МОТИВУЄ УЧНІВ!

Психологічний аналіз будь-якої діяльності починається з вивчення її мотивів. Мотиви спонукають діяльність, задають її спрямованість, надають особистісний сенс. Вони ж багато в чому зумовлюють, чи буде людина задоволена своєю діяльністю. У психології часто виділяють два види мотивів, в залежності від того, яке місце вони займають по відношенню до діяльності, - зовнішні і внутрішні мотиви.

Зовнішні мотиви задовольняються реальними предметами, матеріальними цінностями, зовнішніми оцінками, статусом в суспільстві, владою. Зовнішні мотиви в роботі педагога - мотиви престижності роботи педагогом в певному освітньому закладі, мотиви адекватності оплати праці. Не може бути вчитель повністю задоволений своєю працею, якщо не задоволені ці мотиви і пов'язані з ними потреби. Небезпечно, якщо діяльність педагога спонукають тільки ці мотиви, особливо в умовах, коли оплата праці педагогів невисока, а ставлення суспільства до їх праці досить різко змінювалося за останні два десятиліття і престиж професії в очах багатьох людей невеликий.

Особливо небезпечний, на думку психологів, мотив влади як стимул професійної діяльності. Він проявляється в бажаннях контролювати своє оточення, впливати на поведінку інших людей і направляти його радою, переконанням або наказами, домагатися їх співпраці, переконувати інших у своїй правоті. Очевидно, що якщо роботу вчителя спонукає мотив влади, то у нього може сформуватися авторитарність як риса особистості, тобто стійке прагнення максимально підпорядкувати своєму впливу інших людей, з якими людина взаємодіє і спілкується. Психологи пов'язують авторитарність з такими особистісними рисами, як агресивність, завищена самооцінка, схильність до курсу стереотипам, слабка рефлексія.

Внутрішніми мотивами є задоволення педагога від своєї праці, його результатів і самого процесу. До внутрішніх мотивів належать і мотиви особистісного і професійного зростання, самоактуалізації. Психологи показали в своїх дослідженнях, що справжня задоволеність працею можлива для вчителя тоді, коли серед його мотивів праці внутрішні мотиви відіграють важливу, а ще краще - головну роль. Тоді і у взаєминах з учнями педагог буде впевнений в правильності шляху, по якому він веде учнів до знання, зуміє передати цю впевненість учням, спонукати їх до самостійного пошуку кращих способів вирішення навчальної завдання, визнавати їх розум, винахідливість, творчість. Отже, від того, які мотиви спонукають діяльність вчителя, багато в чому залежить його психологічне благополуччя.

Певною мірою від мотивації до роботи залежить і стиль діяльності педагога. Стиль діяльності педагога часто розуміють як той стиль, в якому педагог будує свої взаємини з дітьми.

Авторитарний стиль відрізняється тим, що педагог одноосібно вирішує всі питання, що стосуються життя і класу, і кожного учня. Виходячи з власних установок, він сам оцінює результати діяльності. При цьому учні не беруть участі в обговоренні проблем, що мають до них пряме відношення, а їх ініціатива оцінюється негативно і відкидається. Авторитарний стиль реалізується за допомогою тактики диктату і опіки. Протидія школярів владному тиску педагога найчастіше призводить до виникнення стійких конфліктів.

При цьому стилі роботи педагога у школярів можуть сформуватися низька самооцінка, невпевненість у собі, залежність від думки вчителя. Але найбільша біда авторитарного стилю в тому, що він заважає становленню суб'єктна школярів - при такому стилі роботи педагога навряд чи школяр стане в повному розумінні відповідальним за свою навчальну діяльність, здатним рефлексувати її і бачити кордону того, що для нього можливо, а що недоступно. Для педагога цей стиль роботи небезпечний тим, що в ньому формується авторитарність як риса особистості.

Стиль потурання відрізняється прагненням педагога мінімально включатися в роботу і знімати з себе відповідальність за її результати. Такі педагоги формально виконують свої функціональні обов'язки, обмежуючись лише викладанням. Стиль потурання спілкування відрізняють невтручання, в основі якого лежить байдужість і незацікавленість проблемами школи та учнів. Результатом такого стилю роботи стає відсутність контролю за діяльністю школярів і динамікою розвитку їх особистості. Успішність і дисципліна в класах таких педагогів зазвичай незадовільні. При цьому стилі роботи педагога у школярів також утруднено формування навчальної діяльності, вмінь аналізувати навчальну задачу, рефлексувати свої дії і планувати свою діяльність. Незацікавленість педагога призводить до того, що вчительська оцінка не грає належної ролі в формуванні навчальної діяльності, а школярі відчувають, що їх діяльність недооцінена.

При демократичному стилі спілкування педагог орієнтований на підвищення суб'єктної ролі учня у взаємодії, на залучення кожного до вирішення загальних справ. Основна особливість цього стилю - взаємодія і взаємооріентація. В результаті відкритого і вільного обговорення проблем, що виникають учні спільно з педагогом приходять до того чи іншого рішення. Демократичний стиль спілкування педагога з учнями - єдиний реальний спосіб організації їх співпраці. Для педагогів, які дотримуються цього стилю, характерні позитивне ставлення до учнів, адекватна оцінка їх можливостей, успіхів і невдач. Їм властиві глибоке розуміння школяра, цілей і мотивів його поведінки, уміння прогнозувати розвиток його особистості. За зовнішніми показниками своєї діяльності педагоги демократичного стилю спілкування поступаються своїм авторитарним колегам, але соціально-психологічний клімат в їх класах завжди більш благополучний. Міжособистісні відносини в них відрізняються довірою і високою вимогливістю до себе та інших. При демократичному стилі спілкування педагог стимулює учнів до творчості, ініціативи, організовує умови для самореалізації.

Сьогодні і нам і дітям важко шукати мотиви для роботи і навчання. Оскільки ми всі перебуваємо у стресі через війну, повітряні тривоги і зведення з фронту. Але у кожного свій фронт. І ми з вами тримаємо ФРОНТ ОСВІТНІЙ

Виступ практичного психолога

ВІДЕО

Робота в групах

А тепер ми з вами виконаємо роботу, яку люблять діти. У кожної групи на парті є бланк. Будь ласка, обговоріть і виконайте гронування – у виноградинах запишіть, які, на вашу думку, причини низької мотивації учнів до навчання. На зворотній стороні на промінчиках сонечка запишіть ваші пропозиції/ лайфхаки – що з цим робити? Спікер від кожної групи озвучить результати вашої роботи.

І на завершення, пропоную вам:

- 7 запитань до себе, які допоможуть знайти свій шлях (можна використовувати для дорослих і для дітей)

- 3 важливих правила розвивального зворотного зв’язку

- 30 речей, які хочуть почути діти від свого вчителя.