Яготинський ліцей № 3 Яготинської міської ради

Про посилення патріотичного виховання

Виступ на засіданні педагогічної ради

Підготувала заступник директора НВК з виховної роботи І.В.Складна

Зміни, що відбулися в Україні впродовж останнього року, кардинально змінили український народ, розділили життя суспільства на дві частини: до і після трагічних подій. Сьогодні у нашій країні відбуваються серйозні випробування її незалежності, тому постає ряд питань політичного, економічного і соціального характеру. Однак є одне завдання, без виконання якого всі інші втрачають сенс, оскільки саме воно – визначальний чинник становлення країни. Ідеться про виховання особистості з високими моральними цінностями, гідного громадянина, патріота своєї країни; людини, яка прагне саморозвитку і самовдосконалення.

Багато років дерево нашого народу було відрізане від коріння, сохнуло, в′януло, не отримувало сили від землі. «Без коріння сохне все живе»,- так співає Ніна Матвієнко у пісні «Сік землі». Саме патріотичне виховання підростаючого покоління і є тим живильним корінням, яке забезпечує розвиток всієї пишної крони дерева – народу, держави, країни.

Протягом всього шкільного життя наших учнів супроводжує образ Великого Кобзаря. Щоранку гранітна постать молодого Т.Г.Шевченка зустрічає школярів на подвір’ї школи, звертаючись до них словами, викарбуваними на постаменті:

Учітеся, брати мої,

Думайте, читайте,

І чужого научайтесь

Й свого не цурайтесь.

Під час проведення шкільних урочистих свят кращим учням школи надається право покласти квіти до пам’ятника поету. В літописах кожного класу зберігаються фотографії біля підніжжя пам’ятника: ростуть і змінюються діти, але незмінною залишається сила національного духу Кобзаря. Вже стало доброю традицією проводити міський мітинг з нагоди Дня Соборності України на території нашої шкли – біля пам’ятника молодому Шевченку. Щороку, у цей день, учні та вчителі школи одягають жовто-блакитні символи, виготовлені власними руками. Традиційними також є декади Шевченківської творчості, під час яких в кожному класі проводяться години спілкування, літературні вечори, круглі столи, віртуальні екскурсії, присвячені життєвому та творчому шляху Т.Г. Шевченка. Протягом навчання у школі неодноразово всі учні відвідують тематичні заходи у флігелі Т.Г. Шевченка.

Дослідження ціннісних орієнтацій наших учнів свідчить про те, що для них вагомого значення набувають такі цінності, як МИР, БАТЬКІВЩИНА, яких не було в пріоритетах підлітків іще кілька років тому.

Цього навчального року найбільший акцент у виховній роботі ставиться саме на патріотичне виховання. А що ж таке патріотизм у розумінні наших дітей? (Слайд)

А як патріотизм розуміють члени нашого педагогічного колективу? (Слайд)

Кілька років назад, у День міста, у нашій школі була започаткована акція «Одягни вишиванку!». З того часу щороку, 21 вересня, вчителі та учні приходять до школи у вишитих сорочках. Деякі діти з гордістю демонструють вишиванки, виготовлені дбайливими маминими або бабусиними руками, дівчата-старшокласниці - власноруч вишиті сорочки, вчителі – раритети із сімейної скрині. З кожним роком все більше небайдужих долучається до нашої акції і з гордістю демонструє: «Я – українець!». Приємно було бачити, що приєднуються до акції навіть батьки учнів зі словами: «Гарна справа! Чому б не підтримати?!». Цього року майже триста учасників акції зібралися для колективної фотографії. Сподіваємося, згодом вишиванки будуть обов’язковою частиною гардеробу кожного українця.

Потужним осередком національного виховання, з яким тісно співпрацює колектив школи є місцевий Етнографічний музей, розташований на території школи у будівлі 1913 року, з якої, власне, і розпочалася історія нашої школи. Володіючи багатим історико-культурним матеріалом, працівники музею постійно готують нові експозиції, запрошують учнів на тематичні виховні заходи саме національного спрямування, зустрічі з відомими земляками. Дитина обов'язково повинна розуміти, що кожна людина, незалежно від її віку - частина свого роду. Кожен рід – це частина великого народу. У кожного з нас є Батьківщина – Єдина Україна. У кожної людини є близькі й дорогі їй місця, де живе вона та її родичі, які звуться Малою Батьківщиною.

Цікавим та змістовним є досвід національного виховання засобами театрального мистецтва. Самодіяльна театральна творчість дітей має вагому виховну дію, адже піднімає важливі питання моралі, світогляду, соціального розвитку сьогодення. Народознавчий театр вводить школярів у світ народної філософії, глибинної сутності народного життя. Даний театр є сучасною формою залучення дітей та молоді до народних надбань. Пізнаючи національний фольклор, у якому відображено весь культурно-історичний, мистецький шлях народу, діти засвоюють менталітет, неповторність свого народу, що сприяє забезпеченню духовної єдності поколінь. Адже в умовах глобалізації та інтеграції культур різних народів є актуальним збереження національної своєрідності. В. Прядка писав: «Народне мистецтво є однією з форм самозбереження нації протягом тисячоліття». Інсценізація народних обрядів сприймається дітьми природно, як невідємна частина школьного життя. В кінці семестру на виступ нас запрошували учні 11-Акласу. Під час проведення Новорічних свят свій виступ презентували учні 7-А класу, щедрівки виконували учні 10-А класу. Світлини виступів дітей прикрашають панно на третьому поверсі нашої школи.

Настінний розпис несе глибокий національний зміст: Всесвіт у розумінні древніх українців, їх уявлення про походження світу (три голубки, які принесли піщинки, з яких утворилася Земля). Основу композиції (стовбур дерева) складає образ найдавнішого українського міфічного божества Сокола-Рода, який своїми крильми єднає день та ніч, два світи – язичницький та християнський. Символічно пов’язує прадавнє та більш сучасне зображення українського вишитого рушника. Козак Мамай, який сидить під деревом, споконвіку уособлює для українців захисника нації, його атрибути теж мають символічне смислове навантаження: бандура символізує співочу душу українського народу, шабля – його лицарство, кінь – прагнення до свободи. На гілках дерева фрагментарно зображені елементи календарної обрядовості. Діти, які щороку працюють над розписом стін у школі, безумовно глибоко занурюються у вивчення та зображення української символіки. Всі інші учні школи сприймають її на підсвідомому рівні, як невід’ємну частину шкільного життя, а з ним – і національного виховання.

Вже стало доброю традицією в нашій школі відзначати День міста проведенням інтелектуальної гри «Відкрий невідомий Яготин», яку проводить керівник гуртка «Юний ерудит» Лисенко Олена Євгеніївна. Цього року вона підготувала розвивально-пізнавальний конкурс для старшокласників «Київщина – серце України». Щороку наші учні із задоволенням беруть участь у спортивних змаганнях до Свята Покрови та Дня Української армії. Цього року конкурси із красномовними назвами «Козацькі забави» проведено на паралелі других класів та «Козацькому роду нема переводу» на паралелі четвертих класів.

Патріотичний акцент можна ставити на кожному уроці (виконання Державного гімну України, як колективної молитви). Учні виконують тематичні завдання на уроках трудового навчання, української мови, інформатики.

Щомісяця цього навчального року стенди на другому поверсі нашої школи прикрашають виставки фотогазет, малюнків, листів, плакатів наших учнів, які в подальшому передаються для наших воїнів.

«Шляхетний воїне, дякую тобі за те, що я з друзями можу спокійно відвідувати школу, навчатися у світлому, затишному класі,» - так починається один із листів, написаних учнями Яготинського НВК № 3 сьогоднішнім захисникам Вітчизни. Протягом осені діти постійно передають воїнам АТО листи, малюнки, книжечки із патріотичними віршами, жовто-блакитні символи, виконані власними руками. Кожен виріб несе у собі побажання миру, здоров’я, спокою, сили духу. Кожен оберіг випромінює тепло дитячих долонь, живильну енергію чистих душ. Дивним здається запитання: « А як ви у травні писали листи? Ми ж вам не зегадували!»

Цінним досвідом патріотичного виховання є проведення благодійної ярмарки з метою збору коштів для воїнів (5700 гривень), збір макулатури, який приніс у нашу скарбничку майже 3500 гривень.

Під час проведення благодійних концертів для батьків та працівників райдержадміністрації «З Україною в серці» обдаровані учні зібрали майже 3500 гривень. З неймовірним трепетом і старанням юні артисти готували виступ, сподіваючись, що їх творчість отримає підтримку батьків та вчителів, і також збере благодійні кошти. Щоразу байдужих у залі не було: дитячі виступи до сліз розчулили глядачів, які підтримували їх бурхливими оплесками.

Двічі ми із старшокласниками нашої школи разом та мешканцями міста зустрічали героїв-земляків, учасників АТО, які повернулися додому. Кожен із нас у цей момент відчував себе частинкою великої української родини. Присутні підтримували воїнів щирими вигуками «Слава Україні! Героям слава!» та скандуванням «Дякуємо!». На згадку нам залишилася фотографія з героями і слова одного з них: «Хлопці, ніколи не грайтеся у війну, бо, насправді – це страшно. Краще даруйте обійми, навіть – незнайомим вам людям.»

На рівні підсвідомості впливає на наших учнів оздоблення школи: фото історія випускних класів, фотовиставка «Ми – діти твої, Яготин», дошка пошани, де усі діти у вишиванках. Заслуговує на увагу ініціатива учнів 9-А класу під керівництвом Бойко І.В. – виконання настінного розпису патріотичної тематики.

Щороку учні активно та результативно беруть участь у конкурсах творчих робіт.

На завершення я пропоную Вам притчу для натхнення про трьох чоловіків, які везли тачку із важким камінням (Тягну цю кляту тачку. Заробляю собі на шматок хліба. Я будую храм. ) Натхнення для роботи у напрямку національного виховання підростаючого покоління хай додають нам слова видатного дослідника української культури Івана Огієнка (митрополита Іларіона): «Бережи своє рідне, бережи, щоб не винародитися, щоб не забути народу, з якого ти вийшов. Бережіть свою віру, звичаї, свою мову, і тим збережете національну істоту свою».

Бажаю Вам успіху у вихованні справжніх патріотів та спільної сумлінної праці на благо нашої держави.