Яготинський ліцей № 3 Яготинської міської ради

Про педагогічну фасилітацію

Виступ на засіданні педагогічної ради

Підготувала заступник директора НВК з ВР І.В.Складна

На думку Сергія Рукшина: "Питання освіти — це питання національної безпеки. Освіта — це не "освітні послуги". Це системотворчий інститут нації і держави".

І педагоги, і психологи добре знають, що виявити і розвинути можна лише ті здібності, які потрібні дитині для виконання певного виду діяльності. Є в педагогічній психології таке поняття — "сензитивний вік", тобто вік, у якому конкретні здібності найефективніше виявляються і розвиваються у процесі виконання певної діяльності. Якщо такої діяльності дитина не виконує, відбувається незворотне угасання можливостей ефективного розвитку здібностей, закладених в організмі природою.

Останнім часом науковці обговорюють українську середню освіту з огляду на теорію спіральної динаміки.яка є універсальною, описує і пояснює еволюцію як окремої людини, так і організації, суспільства, країни в цілому. У книзі «Різнобарвний менеджмент» Валерій Пекар на основі теорії спіральної динаміки пояснює складні речі простою мовою для практиків управління у період реформ та змін. Відповідно до неї відбувається процес еволюції як окремої людини, так і світу в цілому:

У бежевий світ людина попадає при народженні, або опускається у старості, тут панують інстинкти, страх, відсутнє «я», немає багатоманітності емоцій. «Бежева» людина вимагає задоволення потреб існування.

Фіолетовий – світ безпеки, у якому людина зв’язана безліччю табу, правил та обмежень, позбавлена індивідуального мислення та права на вчинок. Сімейні, родинні, кланові зв'язки мають абсолютну силу.

Червоний світ его кидає виклик страху перед духами, чужинцями, громадським несхваленням. Тут немає етики, сорому, каяття, є право сили. Влада дає право взяти все, чого можна побажати. «Червона» людина виховується історіями героїв, «великих і славних людей». В цій парадигмі мислення перебувають диктатури.

У синьому світі панує «сила права, а не право сили»; його інструменти -мораль, право і порядок. Для «синьої» людини важливо поводитися пристойно, мати охайний вигляд, демонструвати повагу до уніформи. «Сині» є консервативними до догматизму, різноманітність їх лякає. Структурою синього світу є ієрархія, типовою фігурою – бюрократ. Ідеалом є суспільство, застигле в нерухомості, стабільності.

Помаранчевийсвіт – раціональний, пізнавальний, керований, для нього затісні рамки та обмеження. «Помаранчеві» люди уникають одноманітності, постійно і цілеспрямовано шукають нові можливості, готові до ризику, доводять собі та іншим, що вони «спроможні». Вони самостійні та незалежні, позитивні та відповідальні. Метою їх діяльності є успіх, кумиром – технологія, способом життя – конкуренція. Саме в цьому світі з’являється демократія, існує вірність цінностям. Особистість отримує визнання за свої досягнення та подолання труднощів заради удосконалення себе та світу.

Стомленість від постійних перегонів, конкуренції, бездуховності спонукає людину до наступного етапу еволюції – зеленого світу, основними цінностями якого є гармонія взаємовідносин, високий рівень особистого розвитку. «Зелена» людина підкреслює важливість особистостей, сприйняття їх почуттів. Вітаються та заохочуються відмінності, парадокси, піддаються сумніву загальноприйняті істини.

Жовтийсвіт усвідомлює всі попередні світи, органічно вписує їх у сучасність: кожен світ є важливим та доречним. «Жовта» людина розуміє, що світ є складною хаотичною системою, в ньому неможливо взаємодіяти, якщо мати жорстку систему поглядів. Найбільшими цінностями є компетентність, незалежність, свобода, гідність. «Жовтий» прагне до самореалізації, є майстром незвичайних рішень.

І до чого ж тут школа?

· По-перше, школа має справу з дітьми, які мають різні системи цінностей та мають різні парадигми мислення.

· По-друге, самі школи як організації належать до того чи іншого кольорового світу.

· По-третє, ми живемо в країні, яка так само відноситься до певної кольорової парадигми.

Валерій Пекар у своїй книзі пише про те, що українська масова школа живе у синій парадигмі. І «синім» дітям (! – у термінології спіральної динаміки) в ній комфортно, чого не скажеш про дітей інших парадигм. І «сині» вчителі (! – у термінології спіральної динаміки) самовіддано створюють розумне і вічне. І країна у нас належить до синьої парадигми. Але і проблеми у нас мають яскраво виражений «синій» характер.

«Синя» школа– це визнання існування єдино правильного Шляху (з великої літери), висловлюється шана авторитетам, вітається авторитаризм як вчителя, так і адміністратора, порядок і стабільність у всьому, насаджується та вимагається дисципліна. Правильність і неправильність визначається у відповідності з побажаннями системи, компроміси не вітаються. Проповідується терпеливість, праведне життя, виконання обов’язку, тяжка праця.

«Помаранчева» школа– це гімн науковим методам пізнання реальності; її принцип – навчання на основі досліджень, орієнтація на кінцевий результат; в її переконанні існує множина можливих шляхів досягнення результату, за допомогою експериментальних даних та оцінювання потреб потрібно відшукати найефективніший. Істина стає предметом обговорення, розвивається незалежне, перспективне мислення. Відбувається становлення справжнього самоуправління, вітається свобода дій, прагнення досягти самостійності та незалежності. Людина у своєму житті спирається на вроджені здібності та набуті навички. Компетентнісний підхід у навчанні – наслідок «помаранчевої» парадигми мислення.

Наша реформа освіти має яскраво виражене «помаранчеве» спрямування і підтвердженням тому є Проект «Нова школа: простір освітніх можливостей». Але всім зрозуміло, що зламати сьогоднішню масову школу і директивним розпорядженням наказати будувати «помаранчеву» школу є справою безнадійною. Тому все частіше лунає думка про необхідність змінити підходи вчителя. Учитель може вимагати від учня постійно вчитися і розвиватися за умови, що сам це робить постійно.

Практика показує, що педагог – це творча професія, а педагогічна діяльність відзначається унікальністю, оригінальністю та неповторнісю її дедалі частіше розглядають як допомогу або фасилітацію.

Сучасні дослідники головне завдання фасилітатора вбачають у: полегшенні, просуванні, забезпеченні осмисленого навчання, підвищенні ефективності діяльності учня.

Перед учителем-фасилітатором стоять завдання:

- Допомогти учням стати самостійними активними учасниками навчального процесу;

- Допомогти учням краще зрозуміти особисті позиції і позиції інших;

- Спостерігати за процесом засвоєння, помічати в ньому моменти напруження і проривів;

- Моніторити якість отриманих результатів.

Різнопланова проектна діяльність: відео проекти, колективні дитячі мультимедійні презентації, дослідницькі проекти. Сьогодні у класі розробляється інформаційно-дослідницький проект «Відкрий для себе Україну», який реалізується за напрямками:

- Найкрасивіші міста України

- Сімейна подорож Україною

- Активний відпочинок

- Романтичні подорожі Україною

У кожному проекті важливим є безумовне позитивне сприйняття роботи вчителем (горять очі, орієнтація на успіх), який передає своє захоплення вихованцям і їх енергія об’єднується, щоб отримати найкращий результат.

Виступ Сехно Н. М.

Організація самостійної творчої активності шляхом створення ситуацій вільного вибору учнями навчального завдання, мотиваційна цінність яких полягає у сприйнятті учнем необхідних завдань як самостійно обраних. Вільно обрана учнем діяльність:

- Створює найкращі умови для його цілеспрямованого соціально та педагогічно значущого розвитку та виховання

- Дає можливість керувати процесом розвитку відповідно до потреб та інтересів самої дитини.

Як приклад, можна привести процес підготовки до заходу на паралель класів: Світлана Борисівна запропонувала учням на вибір 3 сценарії. Після колективного обговорення, вони обрали найцікавіший. Після чітких настанов вчителя діти самостійно розподілили ролі між бажаючими – вийшло два дублюючих склади. Після розучування ролей провели міні-кастинг і обрали найкращий склад. Під час репетицій враховується думка «режисерів» стосовно інтонацій, побудови мізансцен, рухів. Таким чином розвивається наполегливість, підвищується самооцінка, почуття власної гідності.

Виступ Курило С. Б.

Олену Євгенівну Лисенко ми вітали з багатьма досягненнями та нагородами. Я особисто завжди можу отримати пораду стосовно оригінальної розробки та подачі певних матеріалів. Не втомлююсь дивуватися, як вона постійно продовжує вчитися та розвиватися, скільки встигає зробити, як вміє зацікавити та організувати дітей до роботи: чи то конкурси «Кенгуру», «Найрозумніший», усного рахунку, чи то проект «Міксіке».

Виступ Лисенко О.Є.

Цього року до нас у школу прибули дві сестри із ліцею, де були відмінницями. Що мене дивує, що одна із них – Станіслава одразу почала захищати честь нашої школи на районних та обласних предметних олімпіадах і конкурсах. Як вчитель розгледів потенціал дитини і, найголовніше – виходить, що більшість дітей на паралелі цього потенціалу не мали ?

Виступ Гутник В.Г.

До фасилітативних навичок належать:

- Створення атмосфери абсолютного позитивного визнання – життєва установка «я – гарний, всі - гарні»;

- Активне слухання;

- Управління груповою динамікою

Тест «Чи вмієте ви слухати?» (М.Снайдер)

Сформованість уміння слухати грає важливу роль у створенні атмосфери партнерства та співпраці, підвищенні комфортності спілкування, зниження ризику неконструктивної суперечки.

Даний тест допоможе вам оцінити свою здатність зацікавлено, уважно вислуховувати співрозмовника.

На 10 питань слід дати відповіді, які оцінюються: «майже завжди» - 2 б., «у більшості випадків» - 4б., «іноді» - 6 б., «рідко» - 8 б., «майже ніколи» - 10б.

1. Намагаєтеся ви «згорнути» розмову в тих випадках, коли тема (або співрозмовник) нецікава Вам?

2. Чи дратують Вас манери вашого партнера по спілкуванню?

3. Чи може невдалий вислів іншої людини спровокувати Вас на різкість або грубість?

4. Чи уникаєте Ви вступати в розмову з невідомою чи малознайомою людиною?

5. Чи маєте Ви звичку перебивати того, хто говорить?

6. Чи робите Ви вигляд, що уважно слухаєте, а самі думаєте зовсім про інше?

7. Міняєте Ви тон, голос, вираз обличчя залежно від того, хто Ваш співрозмовник?

8. Міняєте Ви тему розмови, якщо торкнулися неприємної для вас теми?

9. Чи поправляєте ви людину, якщо в її мові зустрічаються неправильно вимовлені слова, назви, вульгаризми?

10. Чи буває у Вас поблажливо-менторський тон з відтінком зневаги та іронії стосовно того, з ким ви говорите?

Ключ. Чим більше балів ви набрали, тим більшою мірою розвинене у Вас вміння слухати. Якщо набрано більше 62 балів, то ви слухач «вище середнього рівня» Зазвичай середній бал слухачів 55.

Фасилітаційна організація процесу педагогічного спілкування:

- Створює реальний психологічний контакт, який виникає між учителем і учнем, особливу психологічну атмосферу, яка сприяє взаємному прояву особистої активності;

- Забезпечує суб’єкт-суб’єктивні стосунки;

- Сприяє усуненню різноманітних психологічних бар’єрів, що виникають під час взаємодії педагога та дітей (вікові, соціально-психологічні, мотиваційні, установчі, пізнавальні…);

- Переводить учнів зі звичної для них позиції, підпорядкованості учителеві на позицію співробітництва.

Вчителя-фасилітатора непокоїть, перш за все, дитина, її психологічна самоактуалізація. У процесі міжособистісного спілкування він створює навколо дитини атмосферу прийняття та розуміння, що призводить до зменшення страхів, тривожності й захисних реакцій (у тому числі й агресивних).

Засвоюючи модель поведінки, яку задає учитель-фасилітатор своїм стилем спілкування, діти вчаться фасилітирувати (допомагати) іншим і собі самому. Вони стають активнішими, самостійнішими, виявляють зацікавленість, ініціативу, творчість.

Фрази вчителів, які підтримують учнів:

А зараз, діти, запитання на 12 балів.

Ви зможете отримати додаткові бали, відповівши на запитання.

Я хочу вас сьогодні похвалити.

Якщо ви постараєтесь, то у вас усе вийде.

Я знаю: ти можеш.

Мені дуже приємно, що мій предмет тобі подобається.

Ставлю поки що крапку – на наступному уроці виправлю.

Я впевнена, що ти можеш це зробити.

Сидіть тихо. Я зараз прийду.

Фрази вчителів, які вибивають з колії учнів:

Не видумуй дурниць.

Закрий рота.

Що? Батькам зателефонувати?

Якщо ти такий розумний, іди розказуй замість мене.

Я не так багато задаю.

Ви нічого не знаєте/ не здасте ЗНО.

Ви, навіть, списати нормально не можете.

Кому не цікаво, може вийти.

Туркмени.

Дзвоник для вчителя. Ніхто нікуди не йде.

Замовкни. Дай щоденник.

Ну, ви й двієчники.

Звертання «Пан» або «Пані».

Звертання по прізвищу (старші класи)