Олена Миколаївна Корсун народилася 20 січня 1934 року в с.Семенівка Чернігівської області в сім'ї Євдокії Трохимівни Босак і Корсун Миколи Миколайовича.

Оленка росла допитливою, розумною дівчинкою. Любила слухати казки, оповіді своєї бабусі, яка народилася в Яготин ( на Підварках).

Друга світова війна застала сім'ю у Переяславі-Хмельницькому і залишила важкі спогади дівчинці.

У селі Мала Березанка Яготинського району, Ляля ( так звали її у сім'ї) почала ходити до школи. Навчалась дуже старанно, любила малювати, читати, танцювати. Із захопленням дівчинка спостерігала за природою. Любила школу і особливо обожнювала проводити час із дітками, вчила їх танцювати, виступати на сцені сільського клубу.

Закінчивши 7 класів продовжила навчання у селі Лозовий Яр, де також виконувала доручення вожатої, і де остаточно визначилась у виборі майбутньої професії. Отримавши атестат зрілості, вступила на історичний факультет Ніжинського педінституту, який пізніше перевели до міста Полтава. По закінченні ВИШУ Олена Миколаївна працювала вожатою, вчителем історії, відповідальною за роботу з дітьми та молоддю Яготинського району. Очоливши комсомол Яготинщини, була ініціатором закладання парку, де нині височить наш красень – Свято-Троїцький храм.

У 1966 року Олена Миколаївна почала працювати у Яготинській ЗОШ №3. Будучи вчителем історії, організатором позакласної роботи, разом зі своїми учнями-гуртківцями написала історію школи №3. Неодноразово учні-старшокласники, на чолі з улюбленим вчителем, робили кількаденні екскурсії-подорожі на велосипедах. Все побачене під час походів висвітлювалося на сторінках альбомів, які знаходились у шкільному музеї, ініціатором створення якого була знову ж Олена Миколаївна Корсун.

Протягом всієї своєї діяльності вона постійно виконувала громадянські доручення: була головою методоб'єднання вчителів історії Яготинського району, кілька разів жителі м.Яготина обирали її депутатом міської ради, була керівником політнавчання вчителів ЗОШ №3.

Олена Миколаївна була прекрасним педагогом, патріотом міста і школи. Маючи звання «Старший учитель» , допомагала вчителям, надаючи їм методичну допомогу.

За свою роботу була відзначена медалями і багатьма грамотами. ЇЇ портрет був занесений на районну дошку пошани.

У 1989 році пішла на заслужений відпочинок. Природолюб , будучи на пенсії, свою любов до природи висловлювала вишиваючи картини, які дарувала друзям; трудівниця, чесна, порядна жінка все своє життя більше думала про здоров'я і благополуччя інших, ніж за своє.

Олена Миколаївна була берегинею сім'ї, безмежно доброю і дбайливою дружиною, порадником у всіх життєвих ситуаціях. Хоча на її долю припало важке повоєнне дитинство, нелегка повоєнна юність, вона завжди залишалась оптимістом і вірила в те, що Україна і її народ буде щасливим, багатим і житиме у мирі.

На превеликий жаль, 1 жовтня 2016 року, після тяжкої хвороби, перестало битися серце цієї прекрасної людини.

01.12.2017

Яковець Ольга Сергіївна

Кiлькiсть переглядiв: 283

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.