Яготинський ліцей № 3 Яготинської міської ради

Багато років дерево нашого народу було відрізане від коріння, сохнуло, в’януло, не отримувало сили від землі. «Без коріння сохне все живе», - ці слова з пісні «Сік землі», яку виконує Ніна Матвієнко. Саме патріотичне виховання підростаючого покоління і є тим живильним корінням, яке забезпечує розвиток всієї пишної крони дерева – народу, держави, країни. Патріотичне виховання школярів – це систематична і цілеспрямована діяльність з формування у вихованців високої патріотичної свідомості, відчуття відданості своїй Батьківщині, готовності до виконання громадянського і конституційних обов’язків із захисту інтересів Вітчизни. Виховання патріотизму покликане дати новий імпульс духовному оздоровленню нації.

Раптово у наше життя увірвалося страшне слово «ВІЙНА». Як підкреслив Президент України Петро Порошенко: «Українська Вітчизняна війна». Мільйони наших співвітчизників щодня підтримують учорашніх мирних хлопців, яким довелося взяти в руки зброю, щоб захистити наш спокій, наші мрії, можливість вільно жити, рости, навчатися. Протягом навчального року волонтерська діяльність була провідною у системі патріотичного виховання школярів Яготинського НВК № 3.

Патріотів можуть виховувати люди, які самі є патріотами. Колектив нашої школи, дійсно, свідомі громадяни і патріоти своєї держави. Крім праці наставників і «сіячів доброго, світлого…», починаючи з травня 2014 року, кожен вчитель вкладає частинку власної душі і підтримує своїх вихованців у будь-якій діяльності, яка пов’язана з допомогою нашим воїнам-атовцям.

Якщо ми разом, ми – сила. Коли ми об’єднуємо свої зусилля - здолаємо все, пройдемо найтяжчі випробування. Наші батьки, брати, сини сьогодні на війні відстоюють незалежність нашої держави, її світле майбутнє. Щодня під шквальними обстрілами, у бліндажах і землянках, подекуди – без зв’язку, медичної допомоги і належного харчування, вони не здаються, не опускають руки, не відступають.

Наша школа, несподівано для себе, цього навчального року стала волонтерським центром по збору речей та продуктів для наших Кіборгів. Директор НВК Комаренко С.О. докладає максимум зусиль,знаходить волонтерів, які їздять у зону бойових дій, координує діяльність, щоб зібране оперативно доставлялося до хлопців на передову.

Протягом року класоводи з дітками виготовляли жовто-блакитні обереги для солдат, малюнки, листівки. Вчителі української мови та літератури з учнями писали листи-звернення до наших героїв. «Шляхетний воїне, дякую тобі за те, що я з друзями можу спокійно відвідувати школу, навчатися у світлому, затишному класі,» - так починається один із листів, написаних учнями сьогоднішнім захисникам Вітчизни. Діти постійно передавали воїнам АТО обереги, браслети, м’які іграшки, книжечки із патріотичними віршами, жовто-блакитні символи, виконані власними руками. Кожен виріб ніс у собі побажання миру, здоров’я, спокою, сили духу. Кожен оберіг випромінював тепло дитячих долонь, живильну енергію чистих душ.

Під керівництвом учителів трудового навчання діти виготовляли янголів, ляльки-мотанки, новорічні прикраси, вирізьблену державну символіку. Вчителі і діти використовували кожну вільну хвилину й плідно працювали до та після уроків, на перервах і, як результат - сплетено шість маскувальних сіток, кожен вузлик на яких зав’язаний з намовлянням на мир, здоров’я, злагоду.

Цього року, на День Вчителя, за ініціативи педагогічного колективу школи, відбулася акція «Свято без квітів». Натомість - батьківська громада зібрала кошти на підтримку воїнів АТО.

Школярі ініціювали проведення благодійної ярмарки по збору коштів для воїнів АТО, яка відбулася 17 жовтня. Учні власноруч виготовляли солодощі, випічку, виплітали браслети, малювали картини, вишивали рушники та ікони, виконували обереги, жовто-блакитні символи. Того ж дня, проведено загальношкільний благодійний концерт «З Україною в серці». З неймовірним трепетом і старанням юні артисти готували виступ, сподіваючись, що їх творчість отримає підтримку батьків та вчителів, і також збере благодійні кошти. Байдужих у залі не було: дитячі виступи до сліз розчулили глядачів, які підтримували їх бурхливими оплесками і коштами у скриньки. Іще один благодійний виступ проведено для держслужбовців та працівників місцевого самоврядування у великому залі Яготинської райдержадміністрації.

За зібрані кошти закуповували білизну, камуфляжні костюми, шапки, рукавиці, взуття, ліхтарі, акумулятори, батарейки, які протягом року постійно передавали для наших захисників у зону бойових дій.

Щоразу, перед відправкою чергової машини, на кухні шкільної їдальні кипіла роботи: готували борщову заправку, голубці, салати, пиріжки, кутю, щоб воїни спробували смакоту домашньої кухні. З великою турботою і трепетом школярі складали іменні посилки для випускників нашої школи та для батьків наших учнів, які захищають Батьківщину.

Особливим став для нашої школи День Соборності України: сім’ї наших учнів та вчителів об’єдналися для того, щоб зібрати допомогу атовцям. Дружно зносили все: матраци, ковдри, теплі речі, ліки, продукти харчування, засоби особистої гігієни. Кожен клас самостійно складав передачі (4-6 коробок), вкладав у них також малюнки, обереги, листи зі словами підтримки та вдячності воякам.

Дев’ятикласники, разом з іншими яготинцями, пройшли ходою від пам’ятного знаку – герба міста - до Алеї Слави. Наші учні попереду колони несли вишитий прапор України із написом «З Днем Соборності», який, згодом, передали волонтеру Андрію Чечую, щоб отримати на ньому підписи воїнів, які захищають нашу державу. Діти з нетерпінням чекали на повернення прапора додому, в рідну школу, затамувавши подих торкались до нього, як до свідка страшних подій Донеччини.

Хлопці-старшокласники, не рахуючись із власним часом, допомагали завантажувати автомобілі у волонтерському центрі та волонтеру Армену Шахарьянцу. До завантажування машин у школі долучалися усі «вільні руки».

У День святого Валентина діти наповнили великі скриньки-сердечка власноруч виготовленими «валентинками» – не традиційними листівками для закоханих, а патріотичними серцями зі словами любові і підтримки воїнам АТО. Найближчими рейсами разом з волонтерською допомогою дитячі листівки були доставлені солдатам і, сподіваємося, зігріли їхні серця.

Учні нашої школи взяли участь у акції «Пасхальна листівка воїну». Діти, вкотре, виготовляли обереги, листівки, сувеніри. Школярі малювали Великодні кошики, наповнені святковим начинням, оздоблювали дерев’яні заготовки яєць (нитками та бісером), писали віршовані побажання, робили ляльки-мотанки з молитвою-зверненням до Бога, щоб скоріше закінчилася ця безглузда війна.

Щоразу величезне враження на учнів справляла зустріч бійців, які приїздили у відпустку або поверталися додому. За традицією, їх зустрічали на центральному майдані міста короваями на вишитих рушниках, дівчата та жінки вітали квітами. Кожен із старшокласників, у цей момент, відчував себе частинкою великої української родини. Присутні підтримували воїнів щирими вигуками «Слава Україні! Героям слава!» та скандуванням «Дякуємо!». На згадку нам залишилися фотографії з героями і слова одного з них: «Хлопці, ніколи не грайтеся у війну, бо, насправді – це страшно. Краще даруйте обійми, навіть – незнайомим вам людям.»

У нашій школі оформлено постійно діючий стенд про колишніх наших випускників та батьків учнів, які сьогодні воюють в АТО, проведено зустріч із колишнім афганцем, а сьогодні – активним волонтером Арменом Шахарьянцем. Активно учні беруть участь у конкурсах патріотичного спрямування – «Моя Батьківщина - Україна», «Герої у моїй родині», «Об’єднаймося ж, брати мої!», на краще виконання Державного гімну України.

Результатом нашої волонтерської роботи стали експонати для шкільного музею, передані із зони бойових дій: каска та прапор із підписами бійців, армійський сухий пайок, стріляні гільзи та подяки від військових. Але найбільшою нагородою для нас є щирі посмішки бійців на фотографіях, якими після кожної поїздки з нами діляться волонтери. Будь ласка, повертайтесь живими!

Нам приємно відзначити, що не лише учні НВК брали участь у волонтерській діяльності. Кожного з них підтримували рідні: батьки, бабусі, дідусі – а це близько тисячі яготинських сімей. Усіх нас об’єднувало свідоме прагнення допомогти, поділитися, підтримати. Без примусу, без нагадування – від щирого серця і високої національної свідомості.

Ми не маємо права забувати жахіття війни і хай наша підтримка буде оберегом для воїнів, які захищають Україну від підступного ворога.

Ми не чекаємо подяк та визнання. Виконуємо те, що можемо, бо так велить наша совість, честь та обов’язок перед Батьківщиною. Ми щиро молимося за мир в Україні.

Сподіваємося, так чинить кожен громадянин і патріот нашої країни.