Волонтерська родина

Ми вже стали однією великою волонтерською родиною, яка налічує понад дві тисячі турботливих рук: дітей, їхніх батьків та рідних, викладачів та працівників ліцею. Всі разом ми допомагаємо нашим захисникам триматися, щоб вони могли бити ворогів, вже рік ми разом з ними наближаємо нашу перемогу. Ліки, продукти, напої, консерви, шкарпетки, білизна, засоби гігієни, сітки, малюнки, обереги, листи, дбайливо спаковані і відправлені на фронт вже не вперше.

Ось і сьогодні ми допомагаємо спорядити машину на схід. Вже перші пакунки з усіляким корисним начинням переміщуються до нашого кабінету.

/Files/images/01022023/5-Б.jpg /Files/images/01022023/2-В (2).jpg /Files/images/01022023/2-Г.jpg /Files/images/01022023/3-Г.jpg /Files/images/01022023/4-В 1.jpg /Files/images/01022023/4-В.jpg /Files/images/01022023/5-Д.jpg /Files/images/01022023/5.jpg /Files/images/01022023/6-А і 10-А.jpg /Files/images/01022023/8-А.jpg/Files/images/01022023/8-В.jpg/Files/images/01022023/8-Г.jpg /Files/images/01022023/9-А.jpg /Files/images/01022023/9-В.jpg /Files/images/01022023/10-Б.jpg /Files/images/01022023/10-В.jpg /Files/images/01022023/11-В.jpg

А дбайливо сплетена руками наших робітників, вчителів та школярів маскувальна сітка вже складена і готова до відправки.

/Files/images/01022023/0-02-05-3a2b13df402f37c291e0aa298479b3e6f830dd12c82c7df8ff837f65e4ca4b65_733894eddac8c68c.jpg

Ви бачили постріляну автівку,

В тилу, далеко від усіх подій?

Там, на її обшивці дірки, дірки, дірки,

Як наш душевний рваний, сильний біль.

Її тягли вночі, ніхто й не бачив,

Лиш побратим, мотузка і фаркоп,

І ми не помічаємо, як кожен плаче,

Упавши в свій замулений окоп.

"Ну, як ти там?"

"Та все нормально, наче",

Зібравши в жменю друзки свого я,

І прив'язавши всі надривні плачі,

Щодня ганяючи набридле вороння,

Ми посміхаємось, живемо і мотузки

Родини, друзів тягнуть на ремонт,

І рвані рани закривають згустки,

І знову в бій, і знову всі на фронт.

Усе відновиться, автівка, наші рани,

І задихнеться біль, ховаючись углиб,

Оці пекельні дні такі відкрили брами,

Набрали горя із таких колиб,

Що годі й думати вкраїнця зрозуміти,

У світі не одна така земля,

В яку принесли путінські бандити

"Братерські" візерунки від кремля.

Але за волю бореться єдина,

І навіть в темряві запалює вогні,

Моя прошита кулями Вкраїна,

І перший і останній подих – все тобі.

#ОльгаХалепа

22 січня 2023 року

/Files/images/01022023/0-02-05-d12d27fcd46a37b4ab6b3d6727c44e0e631770ec4079c5071adc0d0da9ff1431_10c4dc68fa477900.jpg /Files/images/01022023/0-02-05-8e7be2e9d52484eaf5032ec70f118e4a967581311d5022a0a9ea00afbea02826_67ce820d6ffaca22.jpg /Files/images/01022023/0-02-05-12d4403b650cd42940f6bdbd65c59f48c657512405c9a416bcc5e95ea1272592_d8bf3564f9cb4280.jpg

А ще ми завжди готові підтримати наших воїнів ЗСУ задушевною українською піснею, навіть якщо вона лунає під час повітряної тривоги з коридорів укриття:

https://fb.watch/irG9FThvlS/

Кiлькiсть переглядiв: 39

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.