.JPG)
.jpg)
.jpg)
.JPG)
Серце віддаю дітям
У п’ятницю, 21 вересня, у стінах нашого навчального закладу було проведено пізнавальну виховну годину «Серце віддаю дітям», присвячену відомому українському педагогу, вчителю, дитячому письменнику, поету та публіцисту – Василю Олександровичу Сухомлинському.
Учасниками заходу стали учні 4-А (класовод Пінчук В. В.) та 8-Г класів ( класний керівник Диченко І. В.). Урочисто свято розпочали ведучі ( Андрусяк О. та Бакунець С.) словами-настановами талановитого педагога В.О. Сухомлинського: «Виховуй у собі людину – ось, що головне. Інженером можна стати за п’ять років, вчитися на людину потрібно все життя».
Щоб ближче познайомитися з творчістю і життям талановитого майстра слова, учні переглянули відео, а потім поринули у чарівний світ цікавих і повчальних оповідань, які народились з-під пера дитячого письменника. А допомогли нам у цьому, без сумніву, наші юні актори-початківці, які перейнялися долями головних героїв та уміло виконували свої ролі перед учителями та однокласниками.
Після кожної інсценізації обов’язково вчителі проводили бесіди з учнями, основною метою яких було проаналізувати вчинки персонажів, навчитися розпізнавати добро і зло, шанувати свої батьків, зростати гідними патріотами нашої Батьківщини, не забувати стежини до рідної домівки.
Атмосфера, дійсно, була неповторною, адже кожен учень зумів відверто поділитися своїми сокровенними розповідями про найрідніших – батьків. Бриніли сльози на дитячих очах, коли вони згадували про дитинство, родину. Дівчинка так гаряче та палко розповідала про свою матусю, що не втрималася і заплакала, але це, як сказала потім Інна Василівна, були сльози щастя, адже ми повинні дякувати Богу, що Він подарував нам найкращих у світі батьків.
Наші батьки – це ті найдорожчі люди, котрі все своє життя будуть хвилюватися за нас, навіть і тоді, коли нам буде і десять, і двадцять, і тридцять чи сорок років. Тому ми повинні робити все можливе, щоб у їхніх скронях з’являлося якомога менше сивого волосся. Вірші-звернення до матусь декламували Шулла Є. та Козько В. (учениці 4-А класу), у яких розповіли однокласникам про ласкаву посмішку, добрі та лагідні очі, ніжні руки своїх мам.
Захід не випадково отримав назву «Серце віддаю дітям», адже не лише Василь Олександрович сіяв зерна добра в дитячих серцях, але й ми, учителі, продовжуємо його нелегку справу:
Твори добро та будь завжди привітна,
Дитино! Ти в світ приходиш для добра.
Любов у серденьку, хай сонцем квітне.
Збагнути це тобі пора.
Диченко І. В., вчитель української мови та літератури
ДАЛІ БУДЕ!
.png)
Коментарi