Основні правила поведінки під час користування предметами побутової хімії

Сучасна людина щодня користується засобами побутової хімії, які значно полегшують домашню працю. Однак необхідно дотримуватись визначених правил і заходів безпеки при користуванні цими засобами, оскільки вони можуть стати причиною нещасних а іноді і трагічних випадків у житті кожного з нас. Між іншим, американські вчені вперше простежили зв'язок між застосуванням побутової хімії та ризиком онкоперетворень молочної залози. Такі дані заставляють задуматись над тим, чи достатньо обережно ми користуємось всілякими порошками-рідинами.

Чому побутова хімія може нам зашкодити?

Уявіть, що, наприклад, з 500 млзасобу для миття посуду, приблизно 3 мг фосфатів осідає на шкірі того, хто миє посуд. Крім того, хімічні мийні засоби, при недостатньо ретельному ополіскуванні, не повністю змиваються із посуду, утворюючи на ньому плівку. Потім, під час прийому їжі, хімікати проникають у наш організм. Що ж стосуєтьсяпральних порошків, більшість з них містить триполіфосфат натрію, що пом’якшує воду. Але якщо ця речовина потрапить на слизову чи шкіру – викликає подразнення. Погано виполосканий одяг теж є потенційно небезпечним, адже рештки порошку можуть залишатися на тканині і контактувати зі шкірою. У складі засобів для миття ванни і туалету можуть міститися особливо агресивні речовини, такі, як соляна кислота, хлорне вапно. Потрапивши на шкіру, кислота може викликати опіки.

Правила зберігання засобів побутової хімії:

· не переливайте їх в посуд з-під харчових продуктів;

· не зберігайте їх на кухні, у холодильнику, в шафах з посудом або харчами;

· особливо ретельно слідкуйте за тим, щоб ці препарати не потрапили до рук дітей.

Як вберегтися?

Зрозуміло, що легковажити тут не можна, важливо дотримуватися певних правил при використанні побутової хімії, аби позбавити потенційних проблем зі здоров’ям себе і своїх рідних. Візьміть на озброєння наші поради і використовуйте побутову хімію безпечно.
• ретельно ополіскуйте посуд після використання мийних засобів (близько 15 секунд під проточною водою);
• після ручного прання ретельно виполіскуйте одяг, використовуючи велику кількість води;
• порошок для прання всипайте обережно і повільно, аби не вдихати його випари;
• якщо перете вручну, обов’язково одягайте рукавиці. Те саме стосується використання засобів для чищення, що містять особливо агресивні речовини. Інколи, виробник рекомендує при застосуванні певного засобу застосовувати окуляри – не варто ігнорувати цією порадою;
• засоби для миття посуду часто містять лаурилсульфат натрію, що може призвести до пересушування шкіри, подразнення слизових, саме тому мити посуд краще в рукавичках.

Заходи першої допомоги

Якщо хімічна речовина якимось чином потрапила в організм, треба перш за все викликати "Швидку допомогу" і обов’язково сказати, чим викликане отруєння. У цьому випадку до хворого направлять спеціальну бригаду, яка надасть необхідну допомогу. До прибуття машини "Швидкої допомоги" треба самим провести невідкладні заходи.

У разі будь-яких отруєнь слід негайно звернутися до лікаря. Але ще до його прибуття треба надати потерпілому першу допомогу, головне завдання якої – виведення з організму отруйного продукту або його знешкодження.

Часто ефективним засобом для виведення отрути є промивання шлунку. Потерпілому необхідно дати випити кілька склянок води та викликати блювання. У воду можна додати сіль чи суху гірчицю (2 чайні ложки на склянку води) при отруєнні фосфорорганічними речовинами, а також метиловим спиртом, у воду додають питну соду (1 чайна ложка на склянку води), а при отруєнні отруйними рослинами – перманганат калію (розчин мусить мати слабкий рожевий колір). Необхідно зробити 3-4 промивання шлунка, а потім дати потерпілому проносний засіб.

У разі отруєння нашатирним спиртом, каустичною содою та препаратами, що містять її, кислотами, оцтовою есенцією, препаратами із сильнодіючих кислот, а також органічними розчинниками, засобами для виведення плям, потерпілому слід випити 2-3 склянки води. Добре діє розведений у воді розчин яєчних білків (шість білків на 0,5 л води), а також кисіль, желе, рисовий і вівсяний відвари. Молоко рекомендується тільки при отруєнні кислотами чи препаратами, що їх містять.