Кожна дитина – це особистість зі своїми поглядами на світ, своїм світоглядом співчуттям. Але погіршення екологічної обстановки, погане здоров’я батьків, особливо матерів, дитяча захворюваність, зростання травматизму, відсутність культури здорового способу життя, соціальні і медичні проблеми, що існують у нашій державі, сприяють збільшенню кількості дітей-інвалідів.
Інвалідність – проблема не тільки однієї людини або групи людей, а всього суспільства в цілому. Для багатьох осіб інвалідність означає велике горе, пригнічений стан, а для самих інвалідів – це зазвичай страшний удар.
На підтримку дітей з інвалідністю з 03.12.15 по 11.12.15 організовано виставку дитячих робіт під назвою «Дивись на мене як на рівного».
РОЗПОВІДЬ ПРО ДВА ГЛЕЧИКИ
В однієї китаянки похилого віку було два великі глечики. Кожен із них висів на одному з кінців коромисла, яке вона закріплювала на шиї. На одному глечику була тріщина, а другий – був цілим і завжди приносив всю воду повністю. А тріснутий глечик приходив лише наполовину заповненим, бо дорога від річки до будинку була довга.
Так тривало досить довго. Жінка приносила додому лише півтора глечика води. Зрозуміло, що цілий глечик пишався собою, а тріснутий – був пригнічений і нещасний, він соромився своєї ущербності й засмучувався, що міг виконати лише половину своєї роботи.
Якось біля річки після двох років відчуття повного провалу звернувся тріснутий глечик до старої жінки: «Я соромлюся себе, вода стікає із моєї тріщини весь шлях від річки до будинку!»
Жінка усміхнулася й сказала: «А чи помітив ти, що з того боку над дорогою тягнеться грядка квітів, а з другого боку – немає? Адже я знала про твою тріщину й тому висадила квіти з твого боку. І щоразу, коли ми повертаємося додому, ти поливаєш їх. Я вже два роки збираю букети прекрасних квітів та прикрашаю ними стіл. Якби ти не був такий, як ти є, не було б цієї краси у моїм домі».
Коментарi