ГРУПИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ В РОБОТІ З ДІТЬМИ «ГРУПИ РИЗИКУ»,ЩО СПРИЯЮТЬ ПОЛІПШЕННЮ СТОСУНКІВ МІЖ ВИХОВАТЕЛЕМ І ПІДЛІТКОМ

1. Вияв доброти, уваги, турботи.
2. Прохання.
3. Заохочення у вигляді схвалення, нагороди, вираження довіри, доброго ставлення. Заохочення рекомендують застосовувати при дотриманні таких правил:
• Учень здійснив позитивний, непересічний для нього вчинок;
• Заохочення має викликати у підлітка позитивні емоції;
• Урахування індивідуальних особливостей дитини при виборі форми і значущості заохочення для компенсації зусиль, витрачених на здійснення позитивного вчинку;
• Не залишати без заохочення кожен позитивний вияв у поведінці підлітка;
• Хоч би що трапилося, не можна залишати без нагороди кожен позитивний вияв;
• Ніколи не віднімайте отриманої нагороди, оскільки ви реагуєте на вчинок, а не на підлітка як особу; хоч би що трапилося, дитина має знати , що вона «хороша»;
• Підлітку необхідна певна особиста свобода і право на секрет; не намагайтеся порушувати цих прав у наказах, настановах, розпорядженнях, домовленостях;
• Якщо обставини диктують, наказуйте твердо і рішуче, але жваво і оптимістично;
• Завжди враховуйте настрій підлітка і стан його здоров’я;
• Не принижуйте дитини, ставтеся до неї з повагою, якщо хочете того ж;
• Пам’ятайте про недоторканість особи, оцінюйте лише вчинки, дії: не «ти жорстокий», а «ти проявив невихованість».
4. «Авансування особистості» - надання підлітку певного блага, висловлення позитивної думки про його особистість, навіть якщо він поки що не заслужив цього повною мірою. Аванс у такій ситуації спонукає до вияву найкращих рис.
5. «Обхідний рух». Ставлення педагога до дитини в кожній конкретній ситуації знаходить свій відгук. Наприклад, учень учинив непристойно й опинився у скрутному становищі: однолітки ставляться до нього вороже, підозрюють або звинувачують у чомусь. Наростає конфлікт, можливий вибух негативних емоцій.
Завдання вчителя: ненав’язливо дати підлітку зрозуміти, що непристойний вчинок - прикре непорозуміння, випадковість і більше не повториться, оскільки помилки можливі, але потрібно робити з них висновки.
6. Прощення. Уміння прощати - найважливіша людська риса – однозначно винна бути присутньою в педагогічній практиці. Головне - свідомо оцінювати факти,розуміти ситуацію і прощати, пам’ятаючи про те, що будь-яка ситуація – завжди тільки наслідок, а не причина ускладненої поведінки дитини.

ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО СХВАЛЕНОЇ ПОВЕДІНКИ

1. Переконання й особистий приклад.
2. Моральна підтримка і зміцнення віри підлітка у свої сили.
3. Залучення у цікаву діяльність.

4. Пробудження гуманних почуттів.

РОЗУМІННЯ ПОЧУТТТІВ ТА ІНТЕРЕСІВ ПІДЛІТКА

1. Опосередкованість. Дорослий досягає бажаних змін у поведінці дитини не прямою вказівкою, а за допомогою проміжного компоненту.
2. «Фланговий підхід». Дорослий, знайшов якусь провину підлітка, не засуджує його, а зачіпає почуття дитини, які спонукають її до вияву своїх найкращих рис. Бесіда не точиться навколо поганого вчинку, а підштовхує до осмислення скоєного.

3. Пошук умов, які здатні зачепити й активізувати глибоко приховані шляхетні прагнення учня.

Кiлькiсть переглядiв: 494

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.