ПОРАДИ ПСИХОЛОГІВ ВЧИТЕЛЮ

Поради психолога вчителю з метою створення умов успішної адаптації першокласників до школи

• Уникайте авторитарного стилю педагогічної діяльності.
• На уроці вчитель обов’язково повинен використовувати слова підтримки для забезпечення позитивної атмосфери:

"Давай спробуємо ще раз."
"У мене теж не одразу все виходило, тому не втрачай надії."
"Я завжди вважала, що ти зможеш це зробити."
"Повір у себе."
"Я впевнена, що ти можеш."
"Разом ми зможемо."
"Сьогодні вийде краще, ніж учора."
"Мені подобається те, що ти зробив."
"Навіть, якщо ти помилишся, я допоможу тобі."
"Ти талановитий."
"Я пишаюся тобою."
"Я вірю в те, що все вийде"

• Кожного учня оцінюйте об’єктивно, а не з власної позиції.
• Оцінюйте ситуацію, вчинок, а не саму дитину.
• Порівнюйте результати роботи учня тільки з її власними досягненнями, а не з досягненнями інших дітей.
• Треба чесно і терпляче відповідати на всі запитання дитини.
• У кожної дитини свій темперамент, свої потреби, інтереси, симпатії та антипатії. Поважайте її неповторність, індивідуальність.
• Забезпечуйте дитині широкі можливості користування кожним із 5 відчуттів: вона повинна бачити, слухати, торкати руками, коштувати на смак і відчувати різноманітні елементи навколишнього світу.
• Підтримуйте в дитині почуття власної гідності й позитивного образу «Я».
• Не використовуйте негативних оціночних суджень, негативного програмування, не навішуйте «ярликів».
• Розвивайте уміння слухати.
• Розвивайте довільні зусилля у школяра, оскільки навчальна діяльність вимагає саме довільної уваги та пам’яті.
• Будьте зразком для дитини, слідкуйте за своєю поведінкою.
• Ставте конкретні вимоги, даючи при цьому конкретні пояснення.
• Обговорюйте з учнями не лише, що не можна робити в школі, а й обов’язково, що можна. Це допоможе дитині усвідомити свої права та обов’язки.
• Створюйте сприятливі умови , для того, щоб учень зайняв певну позицію серед однолітків, а не перетворився на аутсайдера. Згуртовуйте першокласників.
• Формуйте адекватну самооцінку.
• Формуйте навички пошуку соціальної підтримки ( уміння просити про допомогу та виражати вдячність).
• Пам’ятайте: підвищення голосу, сурове покарання в адаптаційний період є негативним методом.
• Заохочуйте гарну поведінку найчастіше та по змозі ігноруйте провокаційні вчинки дитини.
• Під час уроків до мінімуму обмежуйте відволікаючі чинники.
• Постійно використовуйте на уроці ігрові види діяльності.
• Для успішної адаптації варто проводити різні розвивальні вправи, які допоможуть дітям швидше познайомитися один з одним, знімуть психічне навантаження:

а) Вправа «Абетка почуттів».

Мета:навчити учнів виражати свої почуття; визначити ставлення до школи.

Хід вправи

Учням пропонується продовжити незакінчені речення:

• У школі мені подобається…
• Мені не подобається, коли…
• Я почуваюся слабким, коли…
• Мені приємно, коли…
• Я сумую, коли …
• Я сердитий, коли…
• Мені страшно, коли…
• Я щасливий, коли…

б) Вправа «Дерево».

Мета:активізувати візуальні, аудіювальні, кінестетичні відчуття; розвивати впевненість.

Хід вправи

Діти під музику уявляють себе могутнім деревом, при цьому вони стоять міцно розставивши ноги, руки стиснувши в кулаки або вільно рухаються – дерево хитається, росте, тягнеться вгору.

Установка:коли тобі погано – уяви себе могутнім і міцним деревом, запам’ятайте це відчуття - так почувається впевнена людина.

Самотнє дерево відкрите всім вітрам, важко йому і взимку, і влітку, нікому воно не допоможе, але все інакше, коли поруч є надійні, добрі друзі. Покажіть, як дерева ростуть у лісі – підійдіть ближче, як вам захочеться. Ваші руки торкаються один до одного, як листочки на дереві. Тепер їм не страшні ні бурі, ні грози, ні самотність.

в) Вправа « Опануй себе».

Мета:виробити навички самоконтролю.

Хід вправи

Коли ти відчуваєш, що дуже схвильований, сердитий, тобі хочеться когось ударити, щось розкидати – є дуже простий спосіб довести собі, що ти можеш опанувати себе і стриматися, показати собі свою силу волі. Усе дуже просто. Треба обхопити долонями свої лікті і сильно притиснути руки до грудей – це поза стриманої людини.

Педагог повинен сам вчитися адаптуватися до нових для нього малюків.