Чим відрізняється толерантна особистість від інтолерантної

(підготовлено на основі робіт Г. Олпорта)

Розподіл людей на толерантних та інтолерантних є досить умовним. Крайні позиції зустрічаються рідко. Кожна людина у своєму житті робить як толерантні, так і інтолерантні вчинки. Проте, схильність поводитися толерантно чи інтолерантно може стати стійкою особистісною рисою, що й дає змогу розрізняти толерантні та інтолерантні особистості й характеризувати їх.

1. Знання самого себе. Толерантні люди більше знають про свої достоїнства й недоліки. Критично ставлячись до себе, вони не прагнуть у всіх своїх негараздах звинувачувати оточуючих. Психологи дійшли висновку, що в толерантної особистості значно більший розрив між «Я-ідеальним» (тобто, уявленням про те, яким би «Я» хотів стати) і «Я-реальним» (уявленням про те, який «Я» є), ніж у інтолерантної людини (у якої «Я-ідеальне» і «Я- реальне» практично збігаються). Толерантні люди краще знають самих себе, причому не тільки свої достоїнства, а й недоліки, тому менш задоволені собою. У зв'язку з цим потенціал для саморозвитку в них вище. Інтолерантна людина зауважує в себе більше достоїнств, ніж недоліків, тому у всіх проблемах частіше схильна обвинувачувати оточуючих.

2. Захищеність. Інтолерантній людині важко жити у згоді як із самою собою, так і з іншими людьми. Вона побоюється свого соціального оточення і навіть себе, своїх інстинктів. Над нею ніби нависає відчуття постійної погрози. Толерантна людина зазвичай почувається безпечно. Тому вона не прагнезахищатися від інших людей і груп. Відсутність погрози чи переконаність, що з нею можна справитися — важлива умова формування толерантної особистості.

3. Відповідальність. Інтолерантна людина вважає, що події, які відбуваються, від неї не залежать. Вона не владна над долею. Вона переконана, наприклад, що багато подій пояснює астрологія, їй легше думати, що щось відбувається із нею, а не нею. Толерантні люди, навпаки, переконані, що доля залежить не від розташування зірок, а від них самих. Толерантні люди не перекладають відповідальність на Інших, вони несуть її самі. Інтолерантні прагнуть зняти із себе відповідальність за те, що відбувається з ними і довкола них. Ця особливість пов'язана з прагненням в усьому звинувачувати інших і лежить в основі формування забобонів у ставленні до інших груп — не я ненавиджу і заподіюю шкоду іншим, це вони ненавидять і заподіюють мені шкоду

4. Потреба у визначеності. Інтолерантні особистості поділяють світ навпіл — на чорне і біле. Для них не існує півтонів, є тільки два типи людей — погані і гарні, тільки один правильний шлях у житті. Вони наголошують на розбіжностях між «своєю» і «чужою» групами. Вони не можуть ставитися до чогось нейтрально: усе, що відбувається, або схвалюють, або ні. Толерантна людина, навпаки, визнає світ у його різноманітті і готова вислухати будь-яку думку.

5. Орієнтація на себе — орієнтація на інших. Виявилося, що толерантна особистість більше орієнтована на себе в роботі, у фантазіях, творчому процесі, теоретичних міркуваннях. У проблемних ситуаціях толерантні люди схильні звинувачувати себе, а не оточуючих. Такі люди прагнуть до особистісної незалежності більше, ніж до приналежності зовнішнім інститутам і авторитетам, тому що їм не потрібно за когось ховатися. Дослідження психологів засвідчили, що прагнення належати до суспільних інститутів у інтолерантних людей виражено значно сильніше, ніж у толерантних. Так, дівчата з антисемітськими тенденціями більш схильні поєднуватися в сестринства, більш релігійні, більш патріотичні. Численні дослідження виявляють позитивний зв'язок між існуванням у людини забобонів і високим «патріотизмом». Був показаний зв'язок між націоналізмом і ненавистю до меншостей у нацистській Німеччині.

6. Схильність до порядку. Психологи з'ясували, що інтолерантна людина надто великого значення надає охайності, гарним манерам, ввічливості. Для неї важливо, щоб в усьому був порядок. Для толерантних людей ці якості не представляють такої великої цінності і відходять на другий план. Нацисти надзвичайно важливу роль відводили цій чесноті. Гітлер проповідував аскетизм. Відповідно до нацистських переконань усе життя людини повинно проходити згідно з протоколом. Євреїв постійно звинувачували в непорядності, аморальності, неохайності. Інтолерантна людина не тільки любить порядок узагалі, вона особливо любить соціальний порядок. У своєму прагненні належати партії, національності, угрупованню вона знаходить безпеку і визначеність. Ця приналежність дає їй захист від постійного занепокоєння.

7. Здатність до емпатії. Здатність до емпатії визначається як соціальна чутливість, уміння давати правильні судження про інших людей. Що є основою емпатйних здібностей — точно не визначено. Можливо, це продукт сприятливої сімейної атмосфери, розвинених естетичних почуттів, високих соціальних цінностей. В одному з експериментальних досліджень виявлялася здатність до емпатії в толерантних та інтолерантних студентів. Упродовж 20 хвилин студенти однієї статі і віку розмовляли на різні теми одне з одним наодинці. Кожний формував своє уявлення про співрозмовника. Після бесіди експериментатор попросив студентів заповнити опитувальник, що виявляє ступінь толерантності, за свого співрозмовника. Виявилося, що інтолерантні студенти оцінювали своїх партнерів по експерименту відповідно до своїх власних переконань, тобто вони виглядали в їхніх очах більш інтолерантними, ніж були насправді. Толерантні студенти виявили точніші судження про людей — вони адекватніше оцінювали як толерантних, так і інтолерантних співрозмовників.

8. Почуття гумору. Почуття гумору і здатність посміятися над собою - важлива риса толерантної особистості. У того, хто може посміятися над собою, менша потреба відчувати перевагу над іншими.

9. Авторитаризм. Для інтолерантної особистості надзвичайно важлива суспільна ієрархія. Коли американських студентів попросили назвати людей, яких вони вважають великими, інтолерантні назвали імена лідерів, що мали владу і контроль над іншими (Наполеон, Бісмарк), у той час як для толерантних більш властиво називати артистів, учених (Чаплін, Ейнштейн). Інтолерантну особистість влаштовує життя в упорядкованому, авторитарному суспільстві сильною владою. Інтолерантна людина вважає, що зовнішня дисципліна надзвичайно важлива. Толерантна людина воліє жити у вільному, демократичному суспільстві. Таким чином, є два шляхи розвитку особистості: Інтолерантний і толерантний. Інтолерантний шлях характеризується уявленням про власну винятковість, прагненням переносити відповідальність на оточення, відчуттям навислої загрози, потребою в порядку, у бажанні сильної влади. Інший шлях — шлях людини вільної, яка добре себе знає. Добре ставлення до себе співіснує з позитивним ставленням до оточуючих і доброзичливим ставленням до світу.

Кiлькiсть переглядiв: 3114

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.