Яготинський ліцей № 3 Яготинської міської ради

За церковними переказами, цього дня 910 року Богородиця своїм омофором-покривалом у вигляді широкого шарфа накрила оточений сарацинами Константинополь-Цареград і вороги відступили від міста.

Покрова: свято воїнів, християн і язичників

У Київській Русі свято Покрови відзначали приблизно з 1165 року. Покрова Пресвятої Богородиці не входить до числа дванадцяти великих християнських свят, але з часом вона стала шанованим загальноукраїнським святом.

Що, за традиціями, кожен українець мав зробити на Покрову?

1.Сходити до церкви

Вважається, що Покрова покриває добром, щастям і здоров'ям всіх, хто її шанує.

В молитвах до Покрови звертаються із проханням захистити від ворогів, пошестей, хвороб, зурочень і проклять.

Матері звертаються до Божої Матері з молитвою про покровительство своїм і малим, і дорослим дітям, моляться за захисників Вітчизни.

2.Приготувати на обід козацький куліш

Покрову запорізькі козаки вважали своєю покровителькою. На її честь на кожній із семи Січей обов'язково була Покровська церква, в якій над царськими воротами був напис: "Молим, покрий нас чесним Твоїм покровом і ізбав нас от всякого зла".

На свято на Січі щорічно обирали нового отамана. За легендою, під час руйнування Січі козаки зайшли до січової Покровської церкви попрощатися зі своєю духовною святинею.

Помолившись, забрали вони із собою січову ікону "Покров Богородиці", тричі обнесли її навколо церкви й з нею рушили за Дунай. Переказують, що під час руйнування Січі козацька Покровська церква не далася до рук московських солдатів: вона пішла під землю "вся як була - з дзвіницею і хрестом, так і пірнула у безодню".

Матір Божу вважають заступницею України і українського війська. З 1999 року цього дня відзначають День українського козацтва, а з 2015 року - державне свято День захисника України.

Зберігся звичай готувати цього дня на обід козацькій куліш. Секрет його приготування полягає в довгому варінні на слабкому вогні пшона, м'яса й овочів, доки складники повністю не розваряться.

Тоді куліш заправляють "затиркою" — смаженою на салі цибулею. Зверху посипають зеленню петрушки й кропом. Страва має постояти в теплому місці, щоб всі інгредієнти між собою "подружилися".

3. Відвідати хворих та немічних

В Україні існувала давня традиція загальних громадських обідів: у давнину така обрядова трапеза була пов'язана із землеробськими культами і жертвопринесеннями вегетативним божествам. Восени її готували на знак вдалого закінчення аграрного року.

На Покрову заможні люди готували обіди, на які запрошували бідних і старців. Хворим та немічним, хто не міг на них прийти, годилося куліш і почастунки рознести по хатах. Це сприймалося не тільки як вияв християнського милосердя, а й як турбота про кожного члена громади.

4. "Загнати" в хату тепло

Щоб тепло трималося в оселі протягом усієї зими, господині вдавалися до магічних дій та замовлянь. У ніч перед Покровою хазяйка тричі вставала й топила в хаті, щоб зимою було тепло. На Полтавщині до того ще й примовляли: "Покрова-коханко, ходи до нас в хатку, будеш ти співати та нас звеселяти".

На Херсонщині й досі деякі жінки встають вдосвіта, щоб "хоча б плиту запалити, аби теплий дух пішов по хаті".

Ще й сьогодні коли будують нове житло, господарі намагаються вправитися з цим до 14 жовтня. Вірять, що тоді Покрова покриє всю сім'ю добром, злагодою та статками.

В українському народному календарі свято Покрови позначає закінчення сезону тепла й початок холодної половини року. За народним прислів'ям "Покрова покриє землю якщо не листом, то снігом".

За погодою цього дня намагалися передбачити характер майбутньої зими: погожий день і сонце віщувало теплу зиму, дощ - з частими зливами, північний холодний вітер - чекай сувору зиму з великими снігами.

5. Дівчатам на виданні - попросити собі гарну пару

Дівчата, які мріяли вийти заміж, зверталися до Покрови з молитвою: "Святая Покрівонька, покрий мою голівоньку, покрий землю листочком, покрий мені голівоньку платочком!".

На Слобожанщині ранком, поки не подзвонили до церкви, дівчата знімали з ікони рушника, покривали ним плечі, "щоб заміж гарний був". Хлопці ж намагалися заслати сватів до Покрови, щоб встигнути зіграти весілля до пилипівського посту.

На Звенигородщині говорили: "Свята Покрова в церкві у бані стояла та хороших людей скільки пар парувала".

Вважалося, що шлюб, взятий на Покрову, неодмінно буде щасливим і багатодітним, бо перебуває "під покровом Божої Матері.

ДЖЕРЕЛО