Яготинський ліцей № 3 Яготинської міської ради

Робота класних керівників по формуванню соціальних компетенцій учнів

Виступ на засіданні педагогічної ради

Підгатувала: заступник директора школи з виховної роботи І.В.Складна

Корозія усталених духовних цінностей є наслідком прагматизації життя, пропаганди насилля, нехтування правових, моральних, соціальних норм і за своїми масштабами становить глобальну соціальну проблему.

Перед школою стоїть завдання : створити умови для осмислення суті моральних правил і норм, їх доцільності, добровільного сприйняття, творчого застосування, набуття досвіду морально-ціннісного ставлення до самого себе, до людей, до навколишнього світу.

Класифікація соціальних компетенцій включає в себе:

- Здатність до співпраці;

- Уміння розв’язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях;

- Навички взаєморозуміння;

- Комунікативні навички;

- Мобільність у різних життєвих умовах;

- Вміння визначати особисті ролі у суспільстві.

Соціальні компетенції визначаються як вміння:

Ø Сприймати діяльність демократичних інститутів суспільства

Ø Безконфліктно виходити з життєвих ситуацій

Ø Робити власний життєвий вибір

В ідеальному варіанті у формуванні соціально зрілої особистості спрацьовує технологічний ланцюжок:

СОЦІАЛЬНЕ НАВЧАННЯ

(допомога учням в оволодінні соціальними навичками, вмінням правильного поводження в соціальному середовищі)

СОЦІАЛЬНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

(всебічна підтримка розвитку соціальних компетенцій дитини,

вибору власної життєвої позиції)

СОЦІАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ

(розуміння негативних соціальних явищ, здатність протидіяти їм)

СОЦІАЛЬНА КОРЕКЦІЯ

(усунення вад у розвитку життєвих компетенцій)

Сім’я – головний фактор формування свідомості особистості. З неї починається прилучення дитини до життя, до культури, формується вміння орієнтуватися в соціально-економічних умовах, ефективно взаємодіяти в соціумі. В шестирічному віці до школи приходять діти, які ще не вміють лукавити і в повсякденні відтворюють правила поведінки, закладені в сім’ї. Тому вчителю необхідно певною мірою перепрограмувати свідомість дитини, навчити її дружити, підтримувати друзів, створити колектив, вболівати за спільну справу.

Класні керівники прагнуть навчити учнів зрозуміти і осмислити власне життя, навчитися самостійно та успішно вирішувати як щоденні життєві завдання так і складні життєві проблеми.

Цього року в перші класи прийшли діти з двох різних садочків: «Зіроньки» та «Берізки», а також діти, які до школи виховувалися вдома. У 1-А та 1-Б класах – по 3 «домашні» дитини, у 1-Г класі – 6 «домашніх» дітей, у 1-В класі – половина дітей, які не відвідували дошкільних дитячих закладів, у 1-Б класі навчається двоє дітей, які виховуються з бабусями. Всі класоводи перших класів (Майсак Г.Г., Кошанська Л.О., Пінчук В.В., Мосьпан С.А.) відзначають, що в порівнянні з попередніми наборами, діти більш егоїстичні, кожен сам по собі, не вміють і не бажають ділитися з товаришами. У 1-Г класі на початок року класовод спостерігала у дітей яскраво виражену агресію. Саме вчителі молодшої школи докладають найбільше зусиль, щоб здружити дітей в класі, «пригасити» агресивну поведінку, розвинути дружелюбність, емпатію. Специфіка роботи з маленькими дітьми передбачає здебільшого використання ігрових методів. Гра - перша діяльність дитини. Вона допомагає активізувати учнів, долати нудьгу, стимулює ініціативу. Дитина відтворює у грі відносини між людьми, починає розуміти іншу людину, освоює готові способи дій, вчиться пристосовувати предмети до своїх потреб, активно освоює навколишній світ. Назви виховних годин, які проводять класоводи 1-х класів говорять самі за себе «Заздрість шкодить здоров’ю», «Немає друга – шукай, а знайшов - тримай», «Почуття і співчуття», «Прожену я геть образу – стану радісним одразу», гра «Дзеркало», Уроки доброти. (Слово надається Майсак Г.Г.).

Слід зазначити, що в другий клас учні приходять уже з певними сформованими компетенціями: для них зрозуміло, як на практиці застосовувати основні правила техніки безпеки і безпеки дорожнього руху, як вболівати за товариша, за свій клас. Поряд з ігровими формами роботи класоводи впроваджують вікторини, анкетування, тестування. Цікавою і такою, що заслуговує на увагу і поширення є робота над проектами, під час якої діти вчаться самостійно шукати інформацію, аналізувати її, узагальнювати і за допомогою вчителя представляти в різних формах. Систематично на практиці метод проектів застосовує Наталія Миколаївно Сехно.

Досить часто вчителі молодшої школи застосовують з учнями в позаурочний час сюжетно-рольові ігри з метою освоєння норм і правил поведінки, формування певного ставлення до морально-естетичних цінностей. Такі ігри можна назвати виховними. Так, у початкових класах з дітьми розігрують рольові ігри за правилами поведінки в громадських місцях, інсценування свят, конкурси казок, проводяться ігри-практикуми з освоєння «техніки» жестів, звернень, розмови по телефону і т.д. Позитивними якостями гри є яскраво виражена мотивація діяльності, добровільність участі та підпорядкування правилам, розвиваюча і виховна результативність.Вони є навчально-рольові та змагальні. Для перших характерно максимальне включення уяви. Вони поділяються на кілька видів:

1) з прийняттям учнями певних рольових функцій, масок

2) з використанням казкового сюжету

3) з фантазуванням

Застосовуючи ігри класоводи вчать дітей пізнавати якості і властивості предметів, їх призначення, засвоювати зв'язки і відносини між людьми, правила і норми поведінки, пізнають самих себе, свої можливості і здібності.

Під час сюжетно-рольових ігор діти самі «домовляються» про гру, розподіляють ролі, контролюють виконання правил, тощо. У творчих іграх діти відтворюють взаємини, пов'язані з роллю, з позиції власного досвіду, який може бути і негативним, або ж ухиляються від небажаних для себе дій чи виконують їх, керуючись егоїстичними інтересами. Під час таких ігор багато інформації можна отримати про сім’ю дитини, способи проведення позаурочного часу, вже набуті соціальні компетенції. Всі вчителі молодшої школи досить активно використовують сюжетно-рольові ігри у своїй практиці. (Виступ Курило С.Б.)

Нажаль на сьогоднішній день в більшості сімей відсутні поняття про традиційну українську народну педагогіку. (Виступ Бойко І.В.)

На думку всіх класних керівників в згуртуванні колективу, розвитку вміння взаємодіяти, вихованні соціальних компетенцій відіграють спільні екскурсії. Протягом цього навчального року вчителями школи організовано більше 40 екскурсій. Географія поїздок досить різноманітна, але більшість поїздок все ж таки здійснено в м. Київ та по Київській області. Одним з лідерів по мандрівкам є 7-В клас (Виступ Басанець Г.М.)

Сьогодні ми можемо констатувати, що постійно зростає кількість соціально-кризових сімей. Діти з таких сімей часто поводяться неадекватно: вони можуть бути замкнуті, непередбачувані або, навпаки, демонструють свою байдужість до всього, агресію, прогулюють уроки, з раннього віку набувають шкідливих звичок. В кожному класі є такі учні, але складно працювати вчителям і класному керівнику в колективі, який складається в більшості з таких учнів. Безумовно, в роботі з такими учнями є певна специфіка. (Виступ Майсака О.О.)

Варто зазначити, що інтерактивні форми проведення виховних заходів сприяють легшому засвоєнню певних моральних норм і соціальних компетенцій не лише учнями молодшої школи, але і старшокласниками. Диспути, обговорення, круглі столи, ділові ігри викликають в учнів більше інтересу, ніж виховні бесіди. (Виступ Лисенко О.Є.)

Почуття емпатії формується в учнів під час надання допомоги одиноким людям похилого віку та сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах. Цього навчального року в місті був проведений благодійний квест, під час якого учні відвідували сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах, вручали їм продуктові набори. Завжди активно учні школи відгукуються на збір коштів в разі необхідності надання матеріальної допомоги конкретній дитині. Не завжди з охотою, але все ж таки допомагають у скопуванні присадибної ділянки одиноким людям похилого віку.

Під час прибирання території школи та міста формується екологічна свідомість, вміння співпрацювати в колективі. Велику роль у формуванні соціальних компетенцій учнів відіграє робота в трудових загонах пришкільного табору.Під час роботи учні старших класів набувають досвіду, необхідного в повсякденному житті. Учні також мають змогу отримати перші професійні навички.Крім отримання соціальних компетенцій учні вносять вагомий внесок в оздоблення школи.

Протягом всього навчального року велика робота проводиться по вихованню позитивного життєвого стилю та усвідомленої конструктивної поведінки. В школі працювали гуртки для молодших школярів «Здоровя у твоїх руках» (кенрівник Дзюба Л.А.) та для учнів середньої школи «Бути здоровим – це модно» (керівник Лугіна Т.В.), класний керівник 7-Б класу Сехно І.А. на виховних годинах впроваджувала міжнародний шкільний проект «Майбутнє починається сьогодні». Слід зазначити, що в інформаційному плані школа справляється зі своєю роботою, але, нажаль, на практиці більшість учнів середньої та старшої школи поки що не обирають здоровий спосіб життя, про що свідчать і недавні події.

Ціннісне ставлення, до свого соціального «Я»виявляється у таких ознаках: здатності орієнтуватися та пристосовуватися до нових умов життя, конструктивно на них впливати; визначенні свого статусу в соціальній групі, налагодженні спільної праці з дорослими та однолітками; вмінні запобігати конфліктам, справедливому і шляхетному ставленні до інших людей.Вихованню соціального інтелекту учнів велику роль у своїй роботі надає шкільний психолог В.М.Яковець.

Сьогодні існує багато інформаційних джерел, де можна отримати матеріал по розвитку соціальних компетенцій учнів, але для багатьох вчителів основним осередком інформації залишається шкільна бібліотека. (Виступ Довгорук О.О.)

Вчителі докладають всіх зусиль до того, щоб випускники школи виходили у доросле життя озброєні життєвими компетенціями. Нажаль, не завжди можна одразу побачити результат своєї роботи, але зерна, посіяні в підсвідомість дитини обов'язково проростуть у майбутньому.