Коли зустрічаються дві людини, на зустрічі присутні шестеро: кожен із двох, яким він бачить себе; яким його бачать інші; які вони є по суті, насправді.

Вільям Джеймс

Притча «Хто на що багатий»

Педагогічна професія належить до соціальних видів праці, де спілкування є професійно значущим. У процесі розв’язання педагогічної задачі учитель вирішує її комунікативну складову щодо безпосередньої взаємодії з учнями, їх батьками, адміністрацією закладу, своїми колегами – обмін інформацією, виховний вплив, мотивація, відстоювання власної точки зору і своїх професійних інтересів.

Професія вчителя належить до так званих хелперських, оскільки пов’язана з роботою в системі «людина-людина», тривалим міжособистісним спілкуванням, наданням підтримки і допомоги учням.

Комунікація – це двосторонній або багатосторонній процес обміну інформацією, ідеями, думками, почуттями, процес встановлення та розвитку контактів між людьми, який продовжено потребами спільної діяльності.

Комунікація має три компоненти:

- Комунікація (обмін інформацією)

- Інтеракція (обмін діями)

- Соціальна перцепція (сприйняття й розуміння партнера)

За даними досліджень – педагоги є професійною групою, яка особливо піддається дезадаптивним тенденціям внаслідок високого рівня напруженості інтелектуальної роботи, підвищеного психоемоційного, зорового, м’язового навантаження.

Також слід додати низьку соціальну захищеність і престижність професії, блокування активних соціальних потреб, багатофункціональну соціально-відповідальну діяльність в умовах інформаційних перевантажень,необхідність професійної міжособистісної взаємодії в ситуаціях високого ступеня конфліктності.

Останнім часом гостро постала проблема зростання кон­фліктності в колективах загальноосвітніх шкіл, спри­чинена умовами нашого сьогодення і специфічними проблемами педагогічного середовища.

Па­діння загальної культури спілкування в суспільстві впливає не тільки на взаємини з учнями, батьками учнів, а й на мікроклімат у педагогічному колективі, виникають непорозуміння й напруження у стосунках. Якщо суперечності загострюються, виникає відкритий конфлікт. Суб'єктивними умовами підвищеної конфліктності педагога є його індивідуально-психологічні особливості, психологічний клімат у сім'ї, взаємини з навколишніми, індивідуальний стиль поведінки тощо.

Конфлікти з'являються, коли не збігаються думки або вчинки членів колективу під час вирішення проблеми ділового характеру. Вирішуючи такі конфлікти, важливо не виходити за рам­ки ділових аргументів і стосунків.

Щоб гідно вийти з конфліктної ситуації, педагог має во­лодіти рефлексією, здатністю адекватно оцінювати й бачити себе збоку. Саме неадекватне самооцінювання (завищене або заниже­не) нерідко стає причиною неприємних подій.

Якщо в людини завищене самооцінювання, вона зневажливо і зверх­ньо ставиться до інших, не бачить своїх вад, виправдовує свої по­милки об'єктивними причинами.

Людина із заниженим самооцінюванням — тривожна, невпев­нена в собі, нерідко намагається його підвищити, применшуючи досягнення інших людей. У такої людини може сформуватися негативне сприйняття інших і водночас вона авторитарна стосовно них, немилосердна.

Адекватне самооцінювання надає людині впевненості в собі, вона радіє успіхам інших, не пасує перед труднощами, спокійно ставиться до критики, бо сама в міру самокритична.

Вчитель, який вірить в успіх справи, як правило, його досягає. Це допомагає і під час спілкування: учитель передає свої очікуван­ня іншим, чим дістає змогу одержати віддачу.

Практичний психолог - про конфлікти

Тест на втому «Обертовий змій»

«Зорові ілюзії» як ніщо інше, допомагають визначити психічний стан людини в даний момент. Цю ілюзію винайшов японський психіатр Акіоші Кітаока. Подивіться на статичне зображення вище (це не анімація)

  • Якщо зображення абсолютно нерухомо— вам ні про що турбуватися, психічне здоров'я в повному порядку. Такий результат можливий у людини врівноваженої, спокійної і яка відпочила.
  • Якщо зображення рухається повільно— вам необхідний відпочинок, як фізичний, так і моральний. Особливо важливий повноцінний сон, який є найкращим антидепресантом.
  • Активний рух зображенняслужить симптомом накопиченої втоми, високого рівня стресу і погіршення здоров'я. Ви потребуєте відпочинку – можливо, навіть в лікувально-профілактичному закладі.

Можливо, вам варто трохи підкоригувати свій спосіб життя або стереотипи мислення, щоб налагодити душевну гармонію і зміцнити здоров'я.

Тест на втому «Годинник»

Якщо спиратися на психологічні теорії, то початок вигорання — це коли ви відчуваєте шалений ентузіазм на початку роботи. У деяких теоріях такий стан називають першою стадією емоційного вигорання. Не всі люди це помічають. І тим паче не замислюються, що це пов’язано з вигоранням.

Більш явні симптоми — вас починають дратувати буденні ситуації, як-от коли на роботі хтось звернеться двічі з одного й того ж питання. Ба навіть звичайне спілкування з рідними тепер не таке вже й просте. Це означає, що вам починає бракувати внутрішніх ресурсів.

Саме час трохи уповільнитись і робити паузи. Хоча б невеликі протягом дня: на чай-каву та спілкування з хорошими людьми. А перед сном можна випивати чашку теплого молока з ложечкою меду — це не тільки сприятиме пом’якшенню вчительського горла, а й поповнить ваші запаси кальцію, який потрібен для справної роботи нервової системи.

Ресурси особистості - це всі ті життєві опори, які знаходяться в розпорядженні людини, і дозволяють забезпечувати свої основні потреби: 1) виживання 2) фізичний комфорт, 3) безпеку 4) залученість в соціум 5) повагу з боку соціуму 6) самореалізацію в соціумі .( Піраміда потреб по Маслоу)
Особистісний ресурс є в кожного і кожному він потрібен, бо як і будь-який заряд, він з часом має здатність«сідати», виснажуватись. Зовнішні ресурси - це матеріальні цінності, соціальні статуси (ролі) і соціальні зв'язки, які забезпечують підтримку соціуму, допомагають людині зовні. Внутрішні ресурси - це психічний особистісний потенціал, характер і навички людини, які допомагають зсередини. Звичайно, що цей поділ умовний Ті та інші ресурси тісно пов'язані і при втраті зовнішніх ресурсів поступово відбувається втрата ресурсів внутрішніх. Надійні зовнішні ресурси забезпечують збереження внутрішніх ресурсів, але тільки в тому випадку, якщо ці внутрішні ресурси вже є.
Якщо ви відчуваєте:
1. Постійну втому;
2. Відсутність інтересу до життя;
3. Тривалий час дієте як за сценарієм (дім-робота-дім, і т. ін.);
4. Незадоволеність від реалізованих завдань;
5. Нездатність отримувати задоволення, стійке переважання негативних емоцій.
Отже час почерпнути для себе життєвої енергії. І ось звідки:
1. Улюблене хобі: бо творчість має найпотужнішу енергетику. Сам процес творення є джерелом життєвого ресурсу, а продукт творчості не тільки покращує настрій, але і підвищує самооцінку. Отож малюйте, співайте, танцюйте, ліпіть з глини, пластиліну, шийте, вишивайте, плетіть, робіть те, що і справді вам принесе задоволення.
2. Домашні тварини: взаємодія з тваринами заспокоює і утихомирює. Якщо не маєте в себе вдома – сходіть в гості, так ще й поспілкуєтесь з цікавими людьми, від яких теж можна зарядитись енергією (лише одне застереження, обирайте до кого йти в гості ретельно, подумайте, хто справляє на Вас приємне враження).
3. Природа: прогулянки по лісі, парку, річці, погляд на красиві місця умиротворяє, заспокоює, змушує змінити напрямок думок і, як наслідок, дає життєві ресурси. Американський трансцеденталіст Г. Торо трактував природу як всемогутню і загадкову силу, а не просто проекцію «не - Я» у зовнішній світ. Світ природи залишається мовчазним і відстороненим до тих пір, поки людина не проникне в її суть, після чого вона стає для неї справжнім співрозмовником і помічником.
4. Методи тілесно-орієнтованої терапії.
Різні медитативні методи, методи тілесного відреагування дозволяють позбутися від нагромаджених емоцій гніву і агресії і заповнити баланс життєвого ресурсу.
5. Різні арт-терапевтичні техніки.
Арт-терапевтичні методи пов'язані з трансформацією нашої творчої енергії, вивільненням її назовні, вони підвищують її, відкривають наші емоції, зачіпають почуття ... Лялькотерапія, казкотерапія, робота з глиною, малюнками, мандалами, масками, малювання нестандартними методами та інші.
6. Вирішення проблеми,що забирає енергію.
Невирішені проблеми поглинають нашу енергію. Важливо виділити із загального списку проблем ту, на яку йде найбільша кількість сил і часу. Для цього потрібно виписати всі невирішені завдання, проранжувати даний список по інтенсивності емоцій, які вони у Вас викликають і зрозуміти, з якою проблемою пов'язана Ваша найнегативніша емоція: туга, гнів, дратівливість, і т.ін. Саме на цю проблему у вашому житті йде найбільша кількість сил і часу. Пам'ятайте, що з кожним прожитим роком життєвий ресурс буде поглинатися цією проблемою все більше і більше. Усвідомлення проблеми - це вже важливий крок в дорозі до її вирішення.

7. Пошук внутрішнього ресурсу
Для пошуку ресурсу всередині себе досить згадати ситуацію, в якій ви відчували приплив сил, енергії, тепла і відчували при цьому внутрішній комфорт. Побудьте в цьому стані, відчуйте його. Така вправа призводить до того, що навіть у безнадійній ситуації ми відчуваємо себе сильними і впевненими. В нагоді тут стануть спогади з дитинства, можна навіть давні фото викласти: пригадайте як гуляли в бабусі в селі, бавились в козаки-розбійники, як бавились у покази мод, стільки всього позгадувати можна!


Практичний психолог - про копінг-ресурси

Соціальний педагог – про суїцидальні прояви підлітків

З тих чи інших причин школа і сім'я перебувають у стадії конфронтації. Звичайно це стосується не лише нашої школи, а й освіти взагалі. Шкільні педагоги дають негативні характеристики сім'ї, звинувачуючи батьків у такому вихованні власних дітей, у брутальному, навіть жорстокому ставленні до них. Батьки, у свою чергу, зневажливо ставляться до вчителів.

У багатьох сім'ях не вважають за необхідне звертатися до вчителів з приводу проблем, які виникають у вихованні дітей.

Сім'я і школа мають бути партнерами у вихованні дітей, але часто виявляються реальними супротивниками, а поміж ними постає дитина, яка вимушена пристосовуватися, лицемірити, що призводить до проявів аморальної поведінки.

Останнім часом психолого-педагогічна наука робить спроби окреслити шляхи відмови від традиційних і запропонувати нові підходи в розв'язанні проблем взаємодії сім'ї та школи, виховання дітей та підлітків.

- Школа — не рідний дім, а сім'я ніколи не замінить школи. Звідси випливає, що логіка шкільного та логіка сімейного виховання не тотожні. Потрібно враховувати психологію дитинства й дорослішання дитини і, певним чином зближуючи ці дві сфери, у жодному разі не намагатися підмінити собою батьків і не інструментувати шкільне життя як життя родинне.

- Школа не є частиною ринкового простору, оскільки не надає послуг, не торгує крамом, не обслуговує батьків.

- Школа - інститут соціальний, її призначення — передавати як естафету духовні надбання людства й учити дитину жити у світі матеріальних продуктів культури.

- Школа вільна від батьківських вказівок і настанов в організації своєї професійної діяльності.

- Школа незалежна від батьків у будові життєдіяльності школярів.

Однак і шкільна, і сімейна сфери не існують ізольовано в житті дитини, яка, приходячи до школи, репрезентує світ своєї родини, умови життя, спектр соціальних взаємин, звички, манери поведінки, зрештою, рівень інтелекту.

Контакт з батьками як взаємодія може бути встановлений лише за умови, що обидва суб'єкти усвідомлюють: тільки спільними зусиллями можна створити умови для розвитку та виховання дитини, допомогти їй у набутті необхідного соціального досвіду.

Кiлькiсть переглядiв: 253

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.